Господарське право України

Відповідальністю є застосування до правопорушника встановлених законом
або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Поняття
господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки
застосування санкцій. В свою чергу, господарсько-правова санкція
становить собою визначену безпосередньо законом або договором міру
(масштаб, величину) відповідальності правопорушника. Це гранична
величина майново-примусового впливу на правопорушника, який може
застосувати до нього кредитор або відповідний орган (суд, арбітражний
суд).

Господарсько-правові санкції у своїй сутності є економічно-юридичними.
Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як
тотожні. 

Види господарсько-правової відповідальності розрізняються залежно від
видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці
правопорушення. За цим критерієм в теорії права розрізняються: 1)
відшкодування збитків; 2) штрафні санкції; 3) оперативно-господарські
санкції.

    Відшкодування_збитків як вид відповідальності різнобічне
врегульоване законом. По-перше, визначено юридичні підстави його
застосування: "В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання
боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки"
(ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу). По-друге, визначено види втрат
кредитора, які визначаються як збитки. Це витрати кредитора; втрата або
пошкодження його майна; доходи, які він одержав би, якби зобов'язання
було виконане боржником (ч. 2 ст. 203 ЦК). Як правило, збитки не є
майновою санкцією заздалегідь визначеного розміру. Саме в цьому полягає
універсальність їхнього застосування. Проте труднощі в обрахуванні
їхнього розміру зумовлюють складність застосування зазначеної санкції.
По-третє, законодавець застосовує офіційне тлумачення збитків та певні
способи визначення їхнього розміру.

Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, виходячи з
аналізу відповідних статей Цивільного кодексу та інших законодавчих
актів в різних відносинах, в тому числізгідно з договором підряду на
капітальне будівництво відповідальна за невиконання або неналежне
виконання обов'язків сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а
також відшкодовує збитки в сумі, не покритій неустойкою (ч. 1 ст. 356
ЦК).

Штрафна господарсько-правова відповідальність відрізняється від
відшкодування збитків насамперед тим, що вона виконує каральну або
дисциплінуючу функцію. Господарське законодавство встановлює штрафну
відповідальність щодо тих видів господарських правопорушень, за вчинення
яких до суб'єктів господарських відносин доцільно застосовувати штрафні
(каральні) економічні санкції. Розмір цієї відповідальності загалом
залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення, а не від
суми завданого кредиторові збитку. Крім того, штрафна відповідальність
може застосовуватися "понад завдані збитки", якщо законом або договором
не визначено інше.